Косатка

Автор: , 20 Авг 2010

Косатка

Косатка – качка середніх розмірів (вага до 0,  7 кг). Самець із яскраво-зеленою головою й темно-сірими рябими грудьми. Самка темно-бурого цвіту. Ці качки поширені в басейнах великих рік Східного Сибіру. Зимують у Япо-*нии й Китаєві. На місця гнездовий прилітають парами наприкінці квітня. Перший час самець тримається біля самки, що насиджує, потім відлітає. Виводки із самками зустрічаються в середині липня; самці в цей час збираються

зграйками на великих озерах і линяють. Осенпий проліт косаток – у вересні.

Пеганка – утоку, що зустрічається в південних районах нашої країни. Гнізда влаштовує в глибокі (до 2 м) норах, скельних ущелинах, на горищах.

Віддає перевагу солонуватим озерам. Відрізняється строкатим фарбуванням – із чередующимися білими, коричневими й чорними смугами. Лемент – м’який крекіт, самець іноді посвистує.

Весняний проліт – наприкінці лютого на початку березня, осінній – у листопаді. На зимівлях ці пегие качки скапливаются в мілководних морських затоках і на великих солончаках. Полова зрілість наступає в них на другому році життя. На місця гнездовья пеганки прилітають уже парами. Каченяти, що вилупилися в середині червня, батьки переводять на водойму, іноді дуже далеко від гнізда. Пташенята добре плавають, неглибоко поринають.

Пеганка – животноядная утоку, що харчується переважно комахами й ракоподібними.

Вага дорослих птахів до 1,  5 кг.

Червона качка, або огарь, близька до пеганке, селиться в норах і дуплах на півдні нашої країни. Фарбування одноколірна – руда, лемент характерний («аанг»). Зустрічається в степових і пустельних місцевостях і горах. Харчується рослинними й тваринними кормами на воді й сухіше.

 

Чирок-свитунок

Косатка

Чирок-свитунок гніздиться майже по всьому Радянському Союзі (крім тундри і Юяшого Казахстану). Віддає перевагу прісноводним водоймам лісової зони, часто селиться на дрібних озерах, струмках, річках. Весняний проліт цих чирков у середній смузі проходить у середині квітня, на півночі – на початку травня. Осінній проліт починається у вересні.

Полової зрілості ці качки досягають у віці одного року. Навесні селезні токуют. Вони плавають навколо качок, приймають різні пози, свистять. Наприкінці нюня з’являється молодняк, каченята добре плавають, поринають і на початку серпня вже піднімаються на крило. Селезні після шлюбного періоду залишають місця гнездовий і скапливаются на линяння в степовій смузі південно-сходу європейської частини нашої країни. Линяють у серпні, пізніше інших річкових качок. Харчування змішане: улітку переважають тваринні корми, узимку – рослинні. Поїдають молюсків, личинок комарів, жуков-плавунцов і т.д.

Чирок-трескунок розповсюджений у помірній зоні Європи й Азії. Оп крупніше чирка-свистунка. Селезні відрізняються від самок яскравою бровою й темними грудьми. У шлюбний період самці видають тривалий тріск («тррр»), звідси і їхня назва.

Для гнездовий трескунки вибирають відкриті водойми, більші озера із прибережною рослинністю, старицы; гніздяться й у відкритих річкових заплавах поблизу озер. Наприкінці червня на озерах уже можна зустріти утік з виводком. Селезні линяють у короткий період (кінець липня – початок серпня), деяка частина їх откочевывает при цьому в заплави Оки, Дінця й на казахстанські озера.

Чирок-трескунок – типова животноядная утоку, годується переважно молюсками, ракоподібними й личинками комарів.

Крім свистунка й трескунка, у вітчизняній фауні зустрічаються інші види чирков: к л о к т у н (живе на сході Сибіру) і узконосый чирок (живе на півдні країни).

Всі наші чирки – дрібні качки, вага яких, як правило, не перевищує 0,  5 кг.

Чирки, крижень, широконоска, свіязь, шилохвость, косатка, сіра качка й інші річкові качки добре ходять і літають, але плавають значно гірше. Характерний силует сидячої на воді качки: піднятий зад і невелика заглибленість тіла у воду, птах тримається на воді, як поплавець. Шляхетні качки погано або зовсім не поринають (поринають пташенята й подранки). Перетинки лабетів відносно малі, задній палець зародковий і перетинки не має.