Хижі птахи

Автор: , 20 Авг 2010

Хижі птахи

На території Росії денні хижі птахи й сови представлені 65 видами. Для мисливця найбільший інтерес представляють тих з них, які прямо або побічно впливають на стан мисливської фауни, приносять користь або шкоду сільському господарству.

В умовах нашої країни, де природні комплекси різні, провести чітку грань, між шкідливими й корисними хижаками надзвичайно важко, тому що абсолютно корисних або шкідливих тварин дуже мало. Деякі хижі птахи можуть завдавати шкоди в одних і бути корисними в інших районах. Так, чорний шуліка й канюк корисні винищуванням гризунів – шкідників сільського господарства, однак у мисливських угіддях, де розводять куріпок, фазанів, і на птахофермах ці хижаки можуть наносити деяку шкоду.

У харчуванні дрібних соколів (кобчик, боривітер), сов, лунів (крім болотного) і деяких інших пернатих хижаків мисливські-промислові тварини становлять незначну кількість у порівнянні з основним кормом – мышевидными гризунами, тому мисливець зобов’язаний піклуватися про збереження цих птахів.

Шкідливі для сільського господарства гризуни становлять основу харчування деяких орлів, орланів, канюка, ряду великих сов, шулік. Дичина ж у їхньому харчуванні майже не зустрічається.

Практично ці хижаки можуть виявитися шкідливими винятково рідко: при високій чисельності їх в угіддях або мисливському господарстві, що займається інтенсивним розведенням дичини. З огляду на принесену користь і та обставина, що багато хто із цих пернатих хижаків, що прикрашають нашу природу, стали дуже i рідкі, деякі з них охороняються законом.

Переважно за рахунок мисливських-промислових птахів і звірів живуть такі крилаті хижаки, як орел-беркут, кречет, сапсан і пугач. Однак у цілому через їх малочис – * ленности принесений цими хижаками шкода майже невідчутна, і відстріл їх неприпустимий. Було б непрощенною помилкою знищити ловчих птахів або круглоглазого пугача. Повсюдному винищуванню протягом усього року підлягають лише яструби (тетеревятник і перепелятник) і болотний лунь. Вони харчуються майже винятково корисними тваринами, у тому числі й півчими птахами.

Яструби тетеревятник і перепелятник належать до числа найбільше широко розповсюджених денних хижих птахів.

Тетеревятник розповсюджений повсюдно в лісах, у тому числі й гірських, але в Середній Азії не гніздиться й зустрічається там тільки взимку й на прольоті. Перепелятник розповсюджений усюди, крім тундр, лесотундр і пустель. Обидві птахи подібні по фарбуванню. Однак поплутати їх не можна, тому що тетеревятник удвічі більше перепелятника (останній завбільшки з галку). Самки помітно крупніше самців. Живуть постійними парами.

Перепелятник звичайно влаштовує гнізда в густих ялинниках, недалеко від опушки. Тетеревятник гніздиться на високих деревах у більше відкритих місцях, лісових ярах, по зарослим лісом річковим берегам. Навесні в місцях гнездовий далеко чується «ки-ки-ки» перепелятника або рідке, але різке «кья-кья-кья» тетеревятника.

Тетеревятник полює головним чином за зрівняй – « тельно великим птахом, у тому числі й тетеревами (розганяє, а те й повністю знищує весняні їхні токовища). Чимало винищує зайців, особливо молодих, утік. Пернату дичину б’є, стрімко наздоганяючи її в повітрі. Перед ударом різко злітає нагору, а потім, склавши крила, падає на жертву, виставивши вперед пазуристі пальці. Рідше бере видобуток прямо із землі або дерева.

Величезна шкода приносить лісу і його мешканцям маленький перепелятник, тому що головну їжу його становлять дрібні (здебільшого корисні) пташки, яких він ловить й убиває в кілька разів більше, ніж – це треба йому для їжі.

Восени з відльотом птахів на зимівлі яструби з’являються поблизу сіл, селищ і птахоферм, промишляючи тут домашнього птаха. Холодними зимами перепелятники, а частково й самцы-тетеревятники откочевывают у південні, більше теплі райони країни.

Від соколів й інших денних хижих птахів яструбів, що летять, легко відрізнити видали по довгому й порівняно вузькому хвості.

Лунь очеретяний, або болотний, на відміну від польового, степового й лугового лунів надзвичайно шкідливий, він знищує водоплавних птахів, куликів, їхні кладки й виводки. Сама назва цього луня говорить про типові для нього місцях перебування. Мисливці й рибалки нерідко бачать його низько, у межах дробового пострілу, що літає над очеретами, над болотом, що поростили кущами, і т.п. Поле його дуже маневрен, а стрімкі атаки рідко кінчаються промахом.

Охороняючи свої мисливські багатства, мисливцеві не слід жалувати патрона, стріляючи по кожному із цих трьох крилатих хижаків.