Борова дичина

Автор: , 20 Авг 2010

До розряду борової дичини мисливці звичайно відносять глухаря, рябчика, тетерева, білу й тундрову куріпок, іноді вальдшнепа (табл. IV).

Глухарь звичайний – типово тайговий птах. Веде осілий спосіб життя, лише зрідка, нерегулярно й недалеко откочевывает в осінньо-зимовий період. Розповсюджений у лісовому поясі Європи, Західного й середнього Сибіру (до Байкалу).

Токовать починає ще до появи перших таловин. Токующий самець розпускає віялом хвіст, тихо клацає, скрекоче. Там, де глухарей мало, самці токуют поодинці. Розпал токовища збігається з інтенсивним таненням снігу в лісі. Після періоду спарювання в глухарей починається линяння, і вони ховаються в густих і захаращених ділянках лісу.

У вихованні потомства бере участь тільки самка. Пташенята з’являються в середині червня й пізніше. У перші дні вони харчуються мурахами й іншими комахами, пізніше починають клювати рослини – зелені пагони, суцвіття, ягоди й насіння. Узимку глухари харчуються майже винятково хвоєю.

У модринових лісах Східного Сибіру живе кам’яний глухарь – близький родич глухаря звичайного, з яким він іноді утворить гібриди. Кам’яний глухарь відрізняється від звичайного меншими розмірами, чорним дзьобом, довгим хвостом. Токует на землі (хоча часто починає співати й на дереві) і при цьому не глухне. Пісня його теж звучить інакше – без клацання й стрекотіння.

Рябчик розповсюджений від західної границі нашої країни до узбережжя Охотського моря. Населяє ялинові й змішані ліси з густим підліском. Осілий птах, зрідка й нерегулярно кочує взимку. Охоче селиться по долинах струмків і дрібних тайгових річок. Полова зрілість наступає у віці одного року. У шлюбний період, який починається наприкінці березня – початку квітня, рябчики можуть утворювати пари.

Самець увесь час перебуває поблизу, що насиджує самки, а потім і виведення. Звичайно яєць не більше 10, рідко до 15. Вони блискучо-бурого цвіту з рідкими червонуватими цятками й штрихами, іноді без них. Самка в гнізді сидить міцно, злітає з-під самих ніг й іноді дозволяє брати себе руками. Насиживание триває біля трьох педель. Молоді рябчики, тільки-но обсохнув, залишають гніздо й разом із самкою відправляються на лісові прогалини й узлісся, де удосталь знаходять корм. Перші виводки зустрічаються в середині червня. Тритижневі рябчики ночують уже на деревах, а в серпні вони вже неотличимы від дорослих. Харчуються комахами, молюсками, ягодами, листами вільхи, берези, скльовують бруньки дерев, суцвіття берези й молоді пагони.

Восени виводки розпадаються. Зиму рябчики проводять парами або поодинці в тих же місцях, де гніздяться.