Шкіри вовка й шакала

Автор: , 20 Авг 2010

Шкіри вовка й шакала

Шкіри вовка й шакала обробляють так само, як і шкурки лисиць. Знежирювати їх зручніше на колоді, знімаючи жир з окремих ділянок по напрямку від огузка до голови. Співвідношення довжини до ширини шкір вовка й шакала повинне бути 5:1. Висушену шкіру вивертають назовні волоссям.

Шкурки соболя й куниці ставляться до найцінніших видів хутрової сировини, тому обробляти їх треба особливо ретельно. Шкурку знімають трубкою, як і шкурку з лисиці. Через малий розмір соболів і куниць їх при зйомці не підвішують. На шкурці обов’язково треба зберегти всі її частини, у тому числі голову, лапки й хвіст.

З кінців лабетів шкурку знімають мішечком, як і з лабетів лисиць. Якщо на міздрі жирових відкладень ні, то шкурку можна відразу ж натягати на правилку для сушіння, у противному випадку міздрю знежирювати скоблением на болванці або скобі. Шкурки куниць правлять на правилке. Довжина шкурки повинна перевищувати її ширину в шість разів. У шкурок соболів різних кряжів довжина повинна перевищувати ширину в 2 – 3 рази. Необхідні співвідношення треба заздалегідь довідатися у своїй заготівельній організації. Після сушіння фкурки соболів і куниць вивертають волоссям назовні.

Зйомка шкурок соболів деяких кряжів панчохою з голови неправильна, тому що знижує їхня якість.