Основи дресирування собак

Автор: , 20 Авг 2010

Основи дресирування собак

Дресируванням собаки треба домогтися від неї виконання певних прийомів з командою господаря і виробити навички, що обумовлюють належну поведінку собаки в побуті й на полюванні.
Основою дресирування тварин є їх здатність відповідати на зовнішні впливи (подразники) рефлекторно. Новонароджене цуценя завдяки наявності в нього вроджених рефлексів здатний на цілий ряд складних дій. Він реагує на такі подразники, як біль, голод, тепло, їжа і т.п. Такі рефлекси називаються безумовними.
При дачі корму щеня спочатку реагує тільки на корм, його запах і смак, а пізніше голос господаря, дзвін посуд та інші явища, що передують годівлі, теж стають подразниками, викликають такі ж реакції, як корм.

Ці подразники, супутні безумовним, називаються умовними, а викликані ними реакції – умовними рефлексами.
При дресируванні собаки мисливець домагається від неї виконання команди, подаючи її перед безумовним подразником, що викликає потрібні дії. Наприклад, при відпрацюванні прийому «сидіти» спочатку дається команда, потім сіпанням за нашийник назад і вгору з одночасним натисканням рукою на крижі собаки її змушують прийняти потрібну позу і зараз закріплюють рефлекс дачею ласощі або ласкою. Досить повторити цей прийом кілька разів, і собака починає виконувати команду, не чекаючи примусових дій дресирувальника.
Домагаючись виконання того чи іншого прийому, треба пам’ятати, що дії собаки, навіть найскладніші, здійснюються як наслідок вроджених інстинктів і придбаних рефлексів. Тому навчання винно будуватися на базі поступового ускладнення необхідних рефлексів при однаковості команд і дуже обережному застосуванні покарання, припустимого лише в тому випадку, якщо воно слідує негайно за «провиною» собаки.
Нерідко дресирувальник псує тварина послідовної дачею неоднорідних команд, як «сядь», «сидіти», «так сиди ж», або карає його за відмову підійти на свист, чергуючи удари з подачею свисту, і тім самим закріплює прагнення собаки при цьому сигналі бути від дресирувальника подалі.
Не слід подавати команду «до міні» і щоразу брати собаку на повідця або подавати команду «подай» після шкірного пострілу. У першому випадку в собаки виробляється непотрібний рефлекс – небажання підходити до ведучого, а в іншому випадку – кидок до птиці і гін її після пострілу.
Перші 7 – 8 місяців навчання собаки грунтується на ласці, грі і заохоченні, щоб не залякати щеня і не заважати пра – ж ному розвитку його нервової системи. Дресирування, коли від молодого собаки потрібно безвідмовне виконання складних прийомів, починається у віці від 8 місяців до 1 долі (у залежності від розвитку та індивідуальних особливостей собаки).