Зйомка шкурки трубкою

Автор: , 20 Авг 2010

Зйомка шкурки трубкою

Шкірний покрив звірка розріжуть від пальців. Ніяких розрізів робити не потрібно. Спочатку підрізають кінцем ножа губи, відокремлюючи їх від ясен. Після цього шкурку знімають, починаючи з голови до огузка. З лабетів шкурку також знімають без снорки.

 

Зйомка шкурки килимом (шаром). На шкурці роблять три розрізи: один – від середини нижньої губи по середній лінії горла, грудей і черева й нижньої поверхні хвоста, другий – по внутрішній стороні задніх лабетів, третій – від пальців однієї з передніх лабетів по її внутрішній стороні до ліктя, потім по її внутрішній стороні до пахвової області й середини грудей і далі по іншій лапі до її пальців (мал. 134,  6).

Знежирення.

З міздрі знятої шкурки видаляють залишилися на н-й жирові відкладення. Ипогда цієї операції доводиться піддавати й волосяний покрив шкурки, забруднений жиром при її зйомці.

Жирові відкладення знижують якість шкурки, тому незнежирені шкурки приймаються заготівельними організаціями від мисливців за зниженими цінами. Плівки жирової тканини, що залишилася на міздрі, затримують випар вологи при сушінні й можуть спричинити розкладання шкурки. Окислювання жиру, що залишився, змінює хімічні властивості й структуру шкірної тканини. У незнежирених шкурок жир нерідко забруднює й змінює цвіт волосяного покриву.

Жирові відкладення  на міздрі шкурки можуть лежати як поверх плівки    підшкірної мускулатури (наера), так і під нею. Якщо підшкірні жирові відкладення мають характер окремих скупчень жирової тканини на поверхні наера, то їх легко зняти ножем. Шкурки, зняті трубкою, натягають міздрею назовні на дерев’яну правилку-болванку. Потім її міздрю скоблять ножем, дерев’яним шкребком або металевою ложкою від хвоста до голови, вичавлюючи з-під наера шкірний жир. Скоблити треба доти, поки жир перестане відокремлюватися. Після цього міздрю протирають чистою ганчіркою, дрантям або газетним папером. Дрібні шкурки натягати на болванку не обов’язково, їх можна скоблити просто на коліні, покритому декількома шарами мішковини. Шкурку ховрашка, хом’яка або іншого дрібного звірка деякі мисливці знімають трубкою до голови; потім, затиснувши тушку між колін, лівою рукою натягають шкурку, а правої скоблять її міздрю тупим ножем, вичавлюючи й зрізуючи жир.

 

Великі шкіри, зняті килимом, зручніше за все знежирювати на колоді – широкій, опуклої й гладкій дошці, піднятої з одного кінця. Шкіру розстеляють міздрею догори, грудьми притискають її огузок до верхнього краю дошки й скоблять міздрю (по напрямку від хвоста до голови) ножем, косою або спеціальним шкребком. При цьому спочатку очищають від жиру середню хребтову) частина шкіри, потім її бічні ділянки, огузок і кінцівки.

У всіх випадках скоблити міздрю треба від огузка до голови, щоб не підрізати глибоко лежачі в шкірній тканині корінь волосся. Це може привести до утворення «протягу» (випадання волосся).

Знежирювати шкурки, особливо зняті трубкою, можна також на скобі. Остання являє собою відточену з однієї сторони сталеву смугу або просто косу-литовку, нерухомо прикріплену двома кронштейнами до стіни або вмонтовану в особливу стійку на кінці лави. Знежирення на скобі ведуть двома способами: на сбивок і на зрізок. При обробці шкурок першим способом лезо скоби, крім невеликої ділянки знизу або вгорі, заточено відносно слабко. Мисливець, підрізавши цим гострим місцем край плівки наера на огузку, притискає його пальцем до леза скоби й отдирает наер смугами до голови. Після цього залишки жиру зскрібає з міздрі об лезо інструмента.

При знежиренні способом на зрізок лезо скоби добре вигострюють й у середній частині загинають злегка ліворуч. Шкурку заносять за скобу, притискають її міздрю до леза й швидко простягають ліворуч праворуч, зрізуючи наер і жирові відкладення смугами від огузка до голови.   На нижній частині скоби, лезо якої не загнуто, обробляють голівку, лабети й хвіст шкурки.

Якщо при обробці шкурок волосяний покрив забруднився жиром, його очищають. Для цього хутро натирають сухими теплими обпилюваннями.