Як розрізнити пернатих хижаків

Автор: , 20 Авг 2010

Як розрізнити пернатих хижаків

Спочатку ловчий птах повинна звикнути до людини і його оточенню. Для цього іноді доводиться неї послабити, позбавивши на 2 – 3 дні сну і їжі. Треба якнайбільше носити птаха на руці, надягши їй на голову спеціальний ковпачок (клобучок), що закриває птахові ока, щоб вона звикала не лякатися й не відволікатися на полюванні.

Другий етап навчання – «ходіння на руку» (подваб-ливание). Птаха носять на одягненій у рукавичку руці й у такому положенні годують її. Потім починають приманювати птаха на затиснуте в руці м’ясо, поступово збільшують відстань до нього й привчають її до певного заклику.

Поки немає впевненості в тім, що птах назад до хазяїна прилетить, її навчають, прив’язавши на довгий шнур. Приручений птах повинна йти на руку без прив’язі й принади.

Точно таким же способом привчають птахів і до вабилу – зв’язаних у пучок крилам голублячи або інших птахів або шматку заячої або лисої шкурки, усередину якої кладуть м’ясо. До вабилу прив’язують ремінь.

Як тільки птах буде повертатися до хазяїна, переступають до притравливанию, тобто привчають її полювати на дичину.

Для протравляння беркута на лисицю або зайця користуються шкуркою звіра, набитої сіном. В опудалі біля голови роблять проріз, через яку в голову яаиивают м’ясо з тим, що воно стирчало з очниць, що приручає птаха годують протягом деякого часу на цьому опудалі. Коли орел звикне клювати м’ясо з голови опудала, один мисливець, прив’язавши його до ременя, скакає на коні або біжить, тягнучи за собою принаду. Інший мисливець тримає орла й чекає, поки опудало виявиться досить далеко. Тоді він знімає із птаха клобучок і пускає її в повітря. Орел вистачає опудало лабетами й, розпустивши крила, намагається удержати його. Так само притравливают киргизи й казахи ястреба-тетеревятника на зайця, а туркмени – сокола-балобана на зайців і навіть на джейранів. Коли притравливают на пернату дичину, то користуються не опудалами, а живими птахами підходящої величини, яким на початку тренувань підрізають крила.

Останній етап притравливания ловчих птахів – напуск на живий видобуток – проводять у тиху погоду, увечері. У цей день птаха не годують. Звіра, на який буде пущений птах, припасають заздалегідь. Якщо орла притравливают на лисицю або вовка, то звірові зав’язують морду або беруть молодих прибылых тварин. Коли звір відбіжить на 50 – 60 м, пускають ловчого птаха. У більшості випадків вона швидко наздоганяє й вистачає видобуток, що у неї відразу відбирають, відволікаючи шматком м’яса, і накривають ловчому птахові голову клобучком. Якщо птах звіра не взяла, то мисливець привчає її до вабилу. Після 2 – 3 пробних напусків навчання ловчого птаха закінчується.

Легше виношувати вийнятих із гнізда пташенят, сутужніше – молодих підлітків, ще сутужніше – дорослих птахів. Однак вийняті із гнізда пташенята виростають більше слабкими й не мають швидкість і силою, як вирослі па волі.

Виховання орла-беркута триває в середньому біля місяця. Приблизно стільки ж часу доводиться привчати сокола-балобана і ястреба-тетеревятника. Молодих яструбів досвідченим мисливцям іноді вдається привчити протягом 12 – 15 днів. Два тижні – звичайний строк приучення і яструба-перепелятника в Закавказзі й Туркменії.