Догляд за рушницею

Автор: , 20 Авг 2010

Головний ворог рушниці – іржа, яка з’являється на сталі або залозі під дією вологи. Повітря завжди більш-менш вологий; він проникає у всі відчини механізму, а разом з їм і волога, яка сприяє появі іржі. Вона є окисленим металом, а її видалення означає видалення частини металу.
Іншим ворогом є пив і пісок. Потрапляючи на тертьові поверхні рушниці, пив і піщинки дряпають їх, прискорюють знос затвора. Канали стовбурів і металеві частини вичищене рушниці слід злегка змастити нейтральним маслом. Колодку з ложею, стовбури з цівкою укласти в м’які фланелеві чохли зранили рушницю в скриньці або в щільно закриваються футлярі. Прибираючи рушницю, потрібно переконатися, спущені чи його курки й ежектори. Механізм замків необхідно тримати завжди змазаним. Для змащення його цілком придатне трансформаторне масло, яку не містить ні вологи, ні кислот і не застигає на холоді.
Для тривалого зберігання добрі вичищене рушницю потрібно змазати гарматним чи салом чистимо жовтим (не білим) вазеліном.

Змащуючи колодку і затвор, треба стежити, щоб не зачепити дерев’яні частини – ложу, так як від просочування мінеральними мастилами дерево робиться крихким, легко кришиться навіть під невеликим тиском або від незначного удару; шурупи в ньому не тримаються. Ложу доцільно просочити рослинним маслом – чистимо льняним або соняшниковою, алі не їм, що продається під назвою «натуральна оліфа». Потім у густо промащений папір треба окремо звернути стовбури і колодку і вкласти їх у чохол. У такому стані рушницю можна зберігати дуже довго, не побоюючись за його збереження.
На полюванні також слід дбати про своє рушницю. Перед виходом на полювання, незалежно від перегодь, всі тертьові частини рушниці протерти ганчіркою, змазаній вазеліном або гарматним салом, у відчини для бойків пустити по 1 – 2 краплі олії, а щиток колодки і подушку злегка змастити вазеліном або гарматним салом. Перед стрільбою стовбури всередині протерти чистою ганчіркою, інакше бій рушниці погіршиться. У сиру погоду, щоб оберегти нетрущіеся частини рушниці від дії вологи, корисно застосувати воскову змащення. Після стрілянини, особливо бездимним порохом, рушницю треба вичистити якомога швидше, щоб уникнути появи іржі.
При пострілі розпечені порохові гази встигають прогріти тонка куля дотичних з ними стінок стовбура настільки, що сила зчеплення частинок металу помітно слабшає. Поки тиск у стовбурі досить велике, гази проникають у міжмолекулярні простір нагрітого металу (явище оклюзії). Найбільша кількість газів у метав стовбура проникає там, де вище тиск і де снаряд рухається повільніше, тобто в патронник. З рухом снаряда в стволі швидкість його збільшується, тиск порохових газів падає, а з їм зменшується проникнення газів у метав. Як тільки снаряд вилетить зі стовбура, тиск швидко опускається до атмосферного. Частина поглинених металом газів встигає зникнути, поки розширені пори нагріванням металу, остинув, не стиснутися і зчеплення його часток не відновиться, алі невелика частина газів залишається ніби закупореної в стінках стовбура. Смороду випаровуються звідси поступово, поки в стінках не встановиться, рівновагу між молекулярною тиском залишкових газів і силою зчеплення частинок металу. Проте ця рівновага може бути порушене випадковими змінами температури або тиску, і через тиждень, два чи навіть місяць гази знову почнуть виходити з металу, утворюючи іржу.