Приписні спортивномисливські господарства

Автор: , 20 Авг 2010

Приписні спортивно-мисливські господарства

Приписні спортивно-мисливські господарства створюються товариствами мисливців у мисливських угіддях за рішеннями облвиконкомів.
Межі обраних угідь повинні бути узгоджені з обласною мисливської інспекцією, яка підписує договір на організацію нового мисливського господарства, обумовлюючи не тільки права, алі й обов’язки товариства мисливців.
Приписні спортивно-мисливські господарства повинні статі основною формою ведення полювання в нашій країні. У приписних господарствах ліквідується знеосібку в користуванні угіддями, так як колектив або суспільство, за якими ці угіддя закріплені, зобов’язані правильно вести господарську діяльність.
Якщо в 1955 р.

кількість приписних спортивно-мисливських господарств не перевищувала кількох стільник, то до 1963 їх вже налічували тисячі: в УРСР – близько 1100, у РРФСР – близько 1000, у Казахській РСР – 170 господарств. У Прибалтійських союзних республіках мисливські угіддя повністю закріплені за мисливцями.
Найбільш доцільна щільність птиці, звірів досягається визначенням норми приплоду, щорічним відстрілом і деякими біотехнічних й охотоустроі-вельних роботами. Всі ці заходь проводять на підставі даних систематичного обліку дичини. Для цього мисливські угіддя закріплюють (приписують) за будь-якої державної (госпромхоз, досвідчений лісгосп, науково-дослідний інститут і т.п.), кооперативної (промхоз) організацією або найчастіше за суспільством охотііков, або за колективами мисливців, робота яких щорічно планується.