Мисливське господарство

Автор: , 20 Авг 2010

 
Мисливське господарствоЗ грудня 1953 мисливське господарство країни очолило Головешці управління по заповідниках і мисливському господарству при Міністерстві сільського господарства СРСР, перетворене 10 серпня 1955 в Управління по заповідниках і мисливського господарства в складі Головного управління лісового господарства і полезахисних лісорозведення того ж міністерства. Велику роль у розвитку мисливського господарства СРСР зіграли громадські організації. В 1921 р. був створений Всеросійський виробничий союз мисливців (ВПСО), яким надавалося право нагляду за мисливським господарством. Цей союз об’єднував близько 3 мільйонів мисливців, так як кожен бажаючий полювати був зобов’язаний вступити в союз мисливців незалежно від того, чи був він мисливцем-аматором або мисливцем-промисловиків. В 1923 р. ВПСО був перестворінь у Всеросійський промислово-коонератівний союз мисливців (Всекохотсоюз).

В 1931 р. Рада Праці і Оборони прийняв постанову «Про пушіо-хутряному господарстві». Цією постановою на Союзпушшшу Наркомвнешторга була покладена організація виробничо-мисливських станцій і опорних пунктів для освоєння віддалених мисливських угідь. Тоді ж для керівництва мисливської кооперацією був створений союзний мисливський орган – Союзохотцентр з одночасною реорганізацією Всекохотсоюза. Однак Союзохотцентр проіснував недовго і в 1933 р. була ліквідована. У даний година у всіх, союзних республіках створені республіканські товариства мисливців. Військовослужбовці-мисливці об’єднані у всеармійські військово-мисливське товариство (ВВОО). Керівництво та контроль за діяльністю товариств мисливців, у тому числі і ВВОО, здійснюють державні, органи мисливського господарства. Товариства виконують велику роботові. Смороду ведуть серед мисливців постійну виховну роботові, прищеплюють їм навички культурної полювання, проводять з їх допомогою відтворення мисливської фауни, біотехнічні заходь в угіддях, здійснюють організований відстріл та знищення хижаків (у першу чергу вовків), допомагають охороняти мисливських звірів і птахів і вести боротьбу з браконьєрством. Поряд з цим товариства мисливців допомагають заготівельним органам (системі Центросоюзу та ін) у виконанні планів заготівлі хутра, мисливського сировини і дичини. Документом, що визначає подальший напрямок і завдання мисливського господарства, є постанова ради Міністрів Россii від травня 1959 «Про заходь щодо поліпшення розумів ведення мисливського господарства». Відповідно до цієї ухвали в союзних республіках розроблені й затверджені нові «Положення про полювання та мисливське господарство», у яких визначені правила й терміни полювання; з ними зобов’язаний познайомитися кожен мисливець, так як в окремих республіках ці правила й терміни хаотичні.